Вітаємо з перемогою: припинення права на частку у спільному майні

Вітаємо наших юристів з перемогою у затяжному та важкому судовому спорі.

Деякий час назад ми вже писали про завершений етап та перемогу наших правників у затяжному спорі.

Нагадаємо в двох словах про спір: конфлікт між співвласниками житлового будинку в місті Києві бере свій початок в 2006 році. Мали місце неодноразові взаємні судові претензій та спори. Нашими опонентами було подано позов про виділ у натурі своєї частки Будинку, проте Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 18.11.2015 року №22-Ц/796/9177/2015 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Даний спір був складовою частиною іншого судового процесу №753/13133/16-ц. Якщо не вдаватися в подробиці, первісний позов було подано нами: ми просили в порядку статті 365 Цивільного кодексу України припинити право інших співвласників на належну їм частку у Будинку та виплатити їм грошову компенсацію. Бажаючи отримати більше, опонентами було подано зустрічний позов виділ в натурі належної їм частки у якому, як вже вказувалося вище, їм відмовлено.

Згідно положень ст. 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо:

1. частка є незначною і не може бути виділена в натурі
2. річ є неподільною
3. спільне володіння і користування майном є неможливим;
4. таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім’ї.

Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Окрім того Постановою ВСУ від 23.11.2016 року №6-1943цс16 додатково роз’яснено:

“Аналіз положень статті 365 ЦК України дає підстави для висновку, що право власності співвласника на частку в спільному майні може бути припинено за наявності будь-якої з передбачених пунктами 1–3 частини першої цієї статті підстав, які є самостійними, але за умови, що таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім’ї. Саме ця обставина є визначальною при вирішенні спорів про припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників.”

Отже, повертаючись до первісних вимог про припинення права та сплату грошової компенсації, з урахуванням програного судового процесу, питання залишалося лише за сумою компенсації.

Шляхом взаємних поступок та переговорів наших юристів та юристів співвласників-Відповідачів, сторони змогли дійти згоди та укласти мирову угоду. Ухвалою від 03.02.2017 року №753/13133/16-ц мирову угоду було затверджено і кожна зі сторін отримала бажане: наші клієнти – частку Будинку, інші співвласники – грошову компенсацію.

Також звертаємо вашу увагу на наступні нюанси укладення мирових угод, які можуть стати у допомозі:

Відповідно до ст. 175 ЦПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок і може стосуватися лише прав та обов’язків сторін та предмета позову. У разі укладення сторонами такої угоди суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. При цьому він за клопотанням сторін може постановити ухвалу про визнання зазначеної угоди. Згідно ст. 31 ЦПК України.

Сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії цивільного процесу. Отже сторони судового спору можуть укласти мирову угоду, при цьому:

• Угода може бути укладена на будь-якій стадії процесу
• Угода має стосуватися тільки предмету позовних вимог
• Угода має затверджуватися судом за клопотанням сторін
• Ухвала суду про затвердження (визнання) мирової угоди є підставою для державної реєстрації прав власності і може бути правовстановлюючим документом (так само як і свідоцтво на спадщину, договір дарування, тощо)
• Ухвала суду про затвердження (визнання) мирової угоди є підставою для виплати коштів, що внесені на депозитний рахунок суду.
• В процесі укладання мирової угоди та в процесі виконання її умов не повинні порушуватися права третіх осіб, у тому числі й держави.
• Відповідно до ст. 89 ЦПК України сторони мають право визначити у мировій угоді порядок розподілу судових витрат. Як правило сторони прописують, що не відшкодовуватимуть один одному понесені судові витрати та не заявлятимуть вимоги про компенсацію здійснених ними витрат по справі.
• Особи, які підписують від імені сторін цю мирову угоду, повинні мати всі необхідні повноваження на підписання Мирової угоди