Оподаткування прощених (анульованих) кредитів: вітаємо з перемогою у судовому спорі

Актуальним питанням, з яким часто стикаються наші клієнти, є вимоги податкових органів щодо сплати податку з суми прощеного кредиту. В цій публікації ми спробуємо роз’яснити, яким чином обраховується податок з прощеної банком суми боргу, які вимоги податкової є правомірними в даному випадку, а які – ні.

На конкретному прикладі розберемося в правовому регулюванні проблеми, а також дамо відповідь на питання чому є неправомірним донарахування податку на прощені банком штрафні санкції.

У 2008 році між клієнтом та Банком було укладено кредитний договір, за умовами якого банк надав клієнту кредит. У зв’язку з несвоєчасним виконанням умов кредитного договору, Банком було нараховано пеню та штрафні санкції в розмірі близько 500 000 гривень.

В 2014 році між клієнтом і банком було укладено додаткову угоду, за умовами якої клієнт погасив заборгованість по тілу кредиту, а заборгованість по штрафним санкціям в розмірі 500 000 гривень була прощена (списана).

Згідно положень чинного Податкового кодексу України в 2015 році громадянин має відзвітуватися перед податковою про одержані доходи за 2014 рік шляхом подачі декларації про доходи.

Тут важливо пам’ятати, що у випадку, якщо особа (клієнт) самостійно вписує в декларацію прошену банком суму, це автоматично означає визнання цієї суми і оскаржити нарахування податку вже неможливо. Цим дуже часто користуються працівники податкової, надаючи консультації та «рекомендуючи» вписати прощений борг як отриманий дохід.

Отже, після прошення боргу, в 2015 році, з урахуванням наданих нашими юристами консультацій, клієнтом була подана декларація про доходи, в якій не відображено прошений борг взагалі.

Разом з тим чинним ПК України (п.п. «д» ст. 164.2.17) також визначено, що банк зобов’язаний повідомити платника податку-боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу. Це означає, що про суму прощеного боргу банк в обов’язковому порядку інформує податкові органи.

У зв’язку з невідображенням клієнтом у декларації про доходи суми прощеного боргу, ДПІ склало акт «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб з отриманого доходу у вигляді додаткового блага платником податків – фізичною особою з 01.01.2014 по 31.12.2014 року».

Вказаним актом податкова «встановила» порушення клієнтом вимог п.п. «д» ст. 164.2.17 у вигляді незадекларованого анульованого кредиту в розмірі 500 000 гривень.

Не погоджуючись з результатами перевірки і вбачаючи порушення норм ПК України, нами були направлені заперечення на акт.

Невдовзі було отримано лист про розгляд заперечень, згідно якого заперечення було відхилено. Того ж самого дня отримано податкове повідомлення-рішення, за яким податкова збільшила клієнту суму грошового зобов’язання на податок з доходу фізичних осіб на суму близько 85 000 гривень.

Звертаємо увагу, що саме на цьому етапі є доцільним звернення до суду з позовом, а регулюються відносини наступним чином:

Згідно ст. 56.1 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Оскільки заперечення податкова відхилила – ми змушені були звернутися до суду за захистом свого порушеного права.

Як вказувалося вище, клієнту була анульована заборгованість, яка складається саме з штрафних санкцій та відсотків.

Підпункт “д” ст. 164.2.17 Податкового кодексу України встановлює, що базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб є дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку – боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Відповідно ж до підпункту 165.1.49 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються інші доходи, які згідно з цим Кодексом не включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу. Окрім того згідно зі статтею 165.1.55 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності.

Також згідно з нормами підпункту 164.2.14 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім відсотків, отриманих від боржника внаслідок прострочення виконання ним договірного зобов’язання.

Тому, відсотки, нараховані у вигляді неустойки (штрафу) за неналежне виконання кредитного договору не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Як свідчить зміст додаткової угоди, списана сума заборгованості є штрафними санкціями (штрафи, пені, індексу інфляції) за неналежне виконання кредитних зобов’язань, а тому такі суми не вважаються доходом і додатковим благом.

Аналогічна позиція неодноразово висловлена Вищим адміністративним судом України, наприклад в ухвалах від 01 березня 2016 року №К/800/5293/15, від 31 травня 2016 року №К/800/63798/14, від 28 лютого 2017 року №К/800/8352/16.

Також варто відзначити, що згідно ПК України визначальною ознакою доходу платника податку, як об’єкта та бази оподаткування податком з доходу фізичних осіб, в тому числі у вигляді додаткового блага, є фактичне отримання такого доходу платником податку в грошовій, матеріальній або нематеріальній формі.

Таким чином визначення клієнту суми податкового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб є протиправним. Дійшовши аналогічних висновків, податкові повідомлення-рішення за постановою суду були скасовані.

Постанова суду, якою були скасовані податкові повідомлення-рішення про донарахування податку та ухвала апеляційного суду, якою рішення залишено без змін

Підсумовуючи вищевикладене, може рекомендувати наступний порядок дій:

1. Домовляючись з банком про прощення боргу, в додатковій угоді детально прописуйте, що прощені суми є саме штрафними санкціями за несвоєчасне повернення боргу.
2. Не відображайте в декларації про доходи суму прощеного боргу взагалі. Інакше оскаржити донараховану суму податку буде неможливо.
3. Дочекайтесь проведення з боку податкових органів перевірки щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку та складення відповідного акту.
4. Надайте свої заперечення (в письмовій формі).
5. Дочекайтесь від податкових органів податкового повідомлення-рішення, яке і є тим документом, який оскаржується в суді.
6. Невідкладно звертайтеся до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення.