4 хв читання
Звернення стягнення на частку у спільному майні: практичні питання
Сьогоднішня тема присвячена відносинам боржника і стягувача. Непоодинокою є ситуація, коли при виконанні рішення суду виявляється, що у боржника наявне право власності на нерухоме майно. Але нюансом є те, що боржнику майно належить не повністю, а перебуває у спільній власності кількох осіб. В таких випадках виникає багато питань: як стягнути борг за рахунок такої частки,…
- Бутирін Ярослав Ярославовичадвокат, партнер

Сьогоднішня тема присвячена відносинам боржника і стягувача. Непоодинокою є ситуація, коли при виконанні рішення суду виявляється, що у боржника наявне право власності на нерухоме майно. Але нюансом є те, що боржнику майно належить не повністю, а перебуває у спільній власності кількох осіб. В таких випадках виникає багато питань: як стягнути борг за рахунок такої частки, як не порушити при цьому прав інших співвласників? На ці питання ми спробуємо відповісти.
Припустимо, що ми маємо наступну ситуацію:
- рішення суду про стягнення з боржника суми боргу;
- відкрите виконавче провадження по стягненню боргу;
- боржнику на праві власності належить частка ¼ частина будинку;
- коштів на погашення боргу у боржника немає;
- інші ¾ будинку належить іншій особі.
Для того, аби фактично отримати присуджене, Стягувач має право звернутися до суду з позовом про Звернення стягнення на частку у спільному майні. Суть такого виду позову у тому, що стягувач набуває право власності на частку у майні боржника і за рахунок цього погашається борг.
Відповідно до ч.1 ст. 355 ЦК України Майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).
Відповідно до ч.1 ст. 256 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Відповідно до ст. 366 ЦК України кредитор співвласника майна, що є у спільній частковій власності, у разі недостатності у нього іншого майна, на яке може бути звернене стягнення, може пред’явити позов про виділ частки із спільного майна в натурі для звернення стягнення на неї.
Якщо виділ в натурі частки із спільного майна має наслідком зміну його призначення або проти цього заперечують інші співвласники, спір вирішується судом.
У разі неможливості виділу в натурі частки із спільного майна або заперечення інших співвласників проти такого виділу кредитор має право вимагати продажу боржником своєї частки у праві спільної часткової власності з направленням суми виторгу на погашення боргу.
У разі відмови боржника від продажу своєї частки у праві спільної часткової власності або відмови інших співвласників від придбання частки боржника кредитор має право вимагати продажу цієї частки з публічних торгів або переведення на нього прав та обов’язків співвласника-боржника, з проведенням відповідного перерахунку.
Таким чином для позитивного вирішення справи необхідне виконання кількох умов:
- недостатність іншого майна для погашення боргу;
- неможливість виділу у натурі частки боржника або наявність заперечень іншого співвласника проти виділу;
- відмова боржника продати належну йому частку та направлення суми виторгу на погашення боргу;
- наявність відмови іншого співвласника від придбання частки боржника.
Підтвердженням недостатності іншого майна для погашення боргу можуть бути матеріали виконавчого провадження або відповіді органів влади про відсутність за боржником майна (запити подаються в ході судового розгляду справи).
Підтвердженням неможливості виділу у натурі частки боржника є відповідний висновок експерта (експертиза може проводитися як за ухвалою суду так і в приватному порядку). Одночасно радимо поставити на вирішення експерта питання про те, яка ринкова/дійсна вартість частки боржника, оскільки саме ця сума буде відображатися в рішенні суду і саме на неї буде зменшено розмір боргу.
Стосовно наявності заперечень іншого співвласника проти виділу: достатнім доказом буде направлення пропозиції іншому співвласнику про надання ним згоди на виділ та/або придбання ним частки боржника.
Звертаємо вашу увагу, що таку пропозицію обов’язково необхідно оформлювати письмово та вручати іншому співвласнику під розписку або направляти цінним листом з описом та повідомленням. Це необхідно для того, щоб під час судового розгляду можливо було підтвердити факт надання такої пропозиції. При цьому наявність відповіді іншого співвласника не є обов’язковою.
Окрім того необхідно направити боржнику пропозицію про добровільний продаж його частки у майні з подальшим погашенням боргу. ЇЇ також необхідно вручати під розписку або направляти цінним листом з описом та повідомленням.
Ці дії бажано вчинити до звернення в суд.
Вже Звертаючись з позовом, в якості відповідача необхідно зазначити боржника. Окрім того в якості третіх осіб радимо вам залучити іншого співвласника, відділ виконавчої служби, в якому знаходиться виконавче провадження та особу/орган, яка видала правовстановлюючий документ на частку боржника.
Під час розгляду справи необхідно буде довести викладені вище обставини та додатково підтвердити (за допомогою процесуальних заходів) належність частки майна боржнику.
Також звертаємо вашу увагу, що необхідно правильно і чітко прописати свої вимоги, оскільки суд відмовить у задоволенні неправильних вимог. Необхідно, зокрема зазначити про:
- переведення на стягувача прав і обов’язків співвласника-боржника на частку.
- визнання за стягувачем права власності на частку.
- зменшення суми боргу до суми, що дорівнює різниці між початковою сумою боргу і вартістю частки.
Таким чином у стягувача є реальний та ефективний інструмент для повернення власних коштів за рахунок майна боржника.
На жаль про даний вид позовів знають небагато громадян і ще менше знають про особливості судової практики, про що свідчить невелика кількість справ даної категорії у єдиному реєстрі судових рішень.
Нижче наводимо кілька рішень судів по по таким справам, та те що супроводжувалися нашими юристам:
- рішення Пологівського районного суду, що залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Запорізької області та ухвалою ВСС України;
- рішення Шевченківського районного суду м. Києва №2610/10365/2012, що не оскаржувалося



Залишити коментар