Скасування арешту нерухомого майна по КПК 1960 року

Часто під час розгляду справи (як цивільної так і кримінальної) на майно обвинуваченого може бути накладено арешт.

За своєю суттю арешт майна – це накладання заборони на право власника розпоряджатися ним. Арешт має на меті забезпечити реальне виконання вироку суду (наприклад, у справах про конфіскацію майна) або цивільного позову, що був заявлений в кримінальному процесі. Арешт може накладатися як слідчим під час досудового слідства, так і судом під час суду за заявою сторони. Але непоодинокою є ситуація, коли необхідність в арешті нерухомого майна відпала, проте сам арешт не було знято.

КПК України 1960 року передбачає три шляхи/варіанти для зняття арешту. При цьому судова практика є досить неоднозначною. Ми ж у даній статті наведемо найбільш поширений та дієвий спосіб для вирішення даної проблеми. Чому саме КПК 1960 року? Тому, що КПК України 2012 року в цьому сенсі більш зрозумілий, на нашу думку, і питання про арешт майна повністю описано в статтях 170-175.

Отже, приклад:

З 2006 року Києво-Святошинським районним судом Київської області розглядалася кримінальна справа за обвинуваченням особи у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 382 КК України. В ході судового розгляду кримінальної справи Києво-Святошинським районним судом Київської області було винесено постанову про забезпечення цивільного позову. Даною постановою було накладено арешт на належну особі квартиру в м. Києві. В подальшому Апеляційним судом Київської області у 2014 році була винесена ухвала про закриття кримінальної справи на підставі ч.1 ст. 6 КПК України 1960 року у зв’язку з відсутністю складу злочину.

Разом з тим, закриваючи в 2014 році провадження у справі, судом не було вирішено питання про скасування заходів забезпечення цивільного позову. В такому випадку особа має звернутися з письмовою заявою про скасування арешту нерухомого майна до районного суду, в якому розглядалася справа.

Відповідно до п.9 розділу ХІ «Перехідні Положення» нового КПК України, який набрав чинності з 20 листопада 2012 року, запобіжні заходи, арешт майна, відсторонення від посади, застосовані під час дізнання та досудового слідства до дня набрання чинності цим Кодексом, продовжують свою дію до моменту їх зміни, скасування чи припинення у порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом, а тому заява про скасування арешту з майна підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності цим КПК, тобто в порядку КПК України 1960 року.

Відповідно до ст. 248 КПК України при наявності обставин, передбачених статтею 6, частиною першою статті 7, статтями 7-1, 7-2, 8, 9, 10 і 11-1 цього Кодексу, суддя своєю мотивованою постановою закриває справу, скасовує запобіжні заходи, заходи забезпечення цивільного позову і конфіскації майна, а також вирішує питання про речові докази, зокрема про гроші, цінності та інші речі, нажиті злочинним шляхом.

Відповідно до ст. 409 КПК України питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку, включаючи визначення розміру і розподілення судових витрат, якщо суд не вирішив цих питань, вирішуються судом, який постановив вирок.

Відповідно до ст. 411 КПК України питання зв’язані з виконанням вироку, вирішуються судом у судовому засіданні з участю прокурора. Якщо питання стосується виконання вироку в частині цивільного позову, викликається також при необхідності цивільний позивач і цивільний відповідач. Неявка цих осіб не зупиняє розгляду справи.

Окрім того можна у заяві вказати, що вирішуючи подібні справи, суди приходили до аналогічних висновків про необхідність зняття арешту:

• Постанова Дніпровського р/с від 28.11.2013 року №755/30175/13-к http://reyestr.court.gov.ua/Review/35584324)
• Постанова Голосіївського р/с від 04.09.2013 року № 1-1242/11 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/33337139)
• Постанова Дніпровського р/с від 29.05.2013 року №755/9253/13-к (http://reyestr.court.gov.ua/Review/31930161), в якій зазначено:

«з огляду на те, що арешт накладено на підставі ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 13.09.2012 року, розгляд питання та прийняття рішення за результатами розгляду клопотання про скасування арештів лежить у безпосередній компетенції Дніпровського районного суду м. Києва.»

Звертаємо вашу увагу, що якщо арешт накладав слідчий, то звертатися необхідно не в суд, а перш за все до слідчого.